Перевірка фронтенду: переваги, недоліки та нестабільність

Автор, Ноам Розенталь, ділиться досвідом організації тестування та пошуку правильного балансу між фронтендом і підсистемами, а також між різними стратегіями: юніт-тестуванням, інтеграційним тестуванням та E2E тестуванням. Він розповідає про труднощі, з якими зіштовхуються розробники при організації тестування своїх компонентів UI.

🚀 Розенталь пояснює, що юніт-тести часто не виявляють "цікавих" речей, що трапляються з користувачами та системами, а E2E тести зазвичай займають багато часу або потребують складної конфігурації. Він також зазначає, що розробники часто стикаються з великою кількістю інструментів (JEST, Cypress, Playwright та інші), і їм важко вибрати, який з них використовувати.

💡 Автор стверджує, що тестування не тільки про інструменти та процеси. Це про архітектуру. Він зазначає, що ми, як правило, не створюємо наш фронтенд як систему, але скоріше як набір компонентів та функцій, які складають історії користувачів.

🧠 Власні міркування: Важливість правильної організації тестування не можна переоцінити. Розробники повинні усвідомлювати, що тестування є невід'ємною частиною процесу розробки, а не просто додатковим завданням, яке потрібно виконати. Однак, вибір правильного балансу між різними типами тестів може бути складним, і тут досвід може бути незамінним.

• 📌 Тестування - це не тільки про інструменти та процеси, але й про архітектуру.
• 📌 Правильний баланс між юніт-тестуванням, інтеграційним тестуванням та E2E тестуванням є важливим для ефективної системи тестування.
• 📌 Юніт-тести та E2E тести мають свої переваги та недоліки, і їх необхідно використовувати обережно.